|
|
|
|
  |
 |
|
||||||
 |
|
 |
|
||||||
|
 |
 |
|||||
|
Освіта та наука Охорона здоров‘я Культура Історичні пам’ятки |
 |
||||||
 | |||||||
 |
| Повернемося до бібліотеки
На осінь припадає багато чудових свят. Перший осінній місяць починається Днем знань і закінчується всеукраїнським Днем бібліотек. Дуже символічно, що саме у свято Віри, Надії та Любові і їхньої матері мудрої Софії держава повернулась до бібліотек.
Культурний зародок кожної особистості починається з книги. Бібліотека ж - одвічна хранителька і берегиня мудрості віків, що прихована в книгах. Про культуру людини говорить рівень її освіченості і вихованості, що знову ж таки дає нам книга.  Про Прилуцьку міську бібліотеку болісно говорити. Я відвідував цей заклад ще тоді, коли вона в центрі по вулиці Київській, 156. Уже давно я не живу в Прилуках, та й досі згадую затишну, можливо, трохи затісну книгарню, де іконно возносилася книга. На Воздвиженському ярмарку, що покликав люд звідусіль, не тільки мене, було радісно за місто. Організація ярмарку на високому рівні: виставки, музики, торгівля. Все викликає почуття гордості за малу батьківщину. Та раптом усі почуття згасають, коли завершується алея ярмарковості по вулиці Київській невиразним закладом культури з обдертим фасадом – Центральною міською бібліотекою. Споруда давно не зазнавала ремонту – потріскані стіни, обсипана штукатурка, вищерблені сходи. Мимоволі згадуються минулі роки і століття. У кожному багатому домі була власна бібліотека, у біднішому – хоча б одна книжка, але за ціною скарбу. Згадую і Ярослава Мудрого, який мудрість вбачав у книзі й став фундатором перших бібліотек в Україні. І Софія Київська славна не тільки фресками та розписом, а й першою бібліотекою. Де ж зараз наші «мудрі»? Ділять владу, кують капітал? А після себе – хоч потоп. Міська влада, депутати, мабуть, не відвідують бібліотеки (що не додає їм шани), тому й не дбають про ще один міський заклад культури. Бізнесменам та меценатам невигідно вкладати кошти в бібліотеки – це ж не прибутково. То де ж наші «нові українці» й багаті, й освічені? Найбільший скарб – це пам’ять. Це слід на землі, який ти залишиш після себе.
Газета "В двух словах" м.Прилуки Володимир ВЕДМІДСЬКИЙ, колишній читач міської бібліотеки << повернутися |
| © Інститут Трансформації суспільства 2004-2008 При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на www.pryluky.osp-ua.info є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів. Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. | |||
  
|
