|
|
|
|
  |
 |
|
||||||
 |
|
 |
|
||||||
|
 |
 |
|||||
|
Освіта та наука Охорона здоров‘я Культура Історичні пам’ятки |
 |
||||||
 | |||||||
 |
| Живе в Прилуках будівельник
«Я пишаюся тим, що сьогодні, йдучи містом, бачу результати своєї праці, адже в багатьох будівлях є частина мого труда» , - такими словами почав свою розмову Анатолій Грона, який все своє життя присвятив справі будівництва, пропрацювавши в одній організації з першого трудового дня і до виходу на заслужений відпочинок.
Анатолій Михайлович народився 2 травня 1941 року в робітничій багатодітній родині, де виховувалося десятеро дітей. Всі вони сьогодні мешкають у Прилуках, мають свої сім’ї. «Коли мама була ще жива, наше сімейство складалося з 68 чоловік», - пригадує. Анатолій Михайлович пішов працювати одразу ж після закінчення школи, у 1958-му. Влаштувався учнем маляра в БУ-5, згодом перейменоване на БМУ-23 та БМУ «Промжилбуд-2». Вимушеною перервою в трудовій діяльності стала лише строк ова служба в армії, яку проходив у Німеччині. «До мого від’їзду в Прилуках споруджувалися 2-3-поверхові будинки, - ділиться спогадами будівельник. - А коли повернувся - вже зводили 4-5-поверхівки». Швидко опанував Анатолій Грона спеціальності муляра й штукатура, а незабаром, з 1965 року, організував бригаду малярів. Вона щорічно виконувала й перевиконувала поставлені завдання, тож постійно отримувала подяки, призи та нагороди. Самого ж бригадира керівництво відзначало численними нагородами: орденом Трудового Червоного Прапора, званням ударника Мінпромбуду СРСР, ювілейною медаллю, знаками переможця соцзмагань. Нагоди обмінятися досвідом з колегами випадали Анатолію Михайловичу під час численних поїздок в інші міста України та в Чехословаччину; він був делегатом ХVІІ з’їзду ВЛКСМ. Без відриву від виробництва закінчив технікум, працював майстром, а згодом - виконробом. «Бригаду я передав Євдокії Василівні Сараненко, - розповідає Анатолій Грона, - а іншій робітниці, Ользі Іванівні Осовик, запропонував організувати другу бригаду. Обидві бригади з успіхом перевиконували норми виробітку, обидві стали орденоносними».
У цій же будівельній організації працювали й два брати Анатолія Михайловича: Володимир - жерстяником, Михайло - теслярем-столяром, а пізніше - бригадиром теслярів. Прилуки інтенсивно будувалися: один за одним споруджувалися нові будинки, школи, дитячі дошкільні заклади, заводи та фабрики, в які кожен з будівельників вкладав частину своєї праці. «Дуже прикро, що нині деякі підприємства, збудовані нами, простоюють, - говорить Анатолій Грона, - деякі працюють не на повну потужність, як це було колись». Про будівельну справу Анатолій Михайлович не забув і на пенсії: «Допомагаю своїм дітям та внукам, - посміхається. - Дітей троє, а внуків - четверо. З дружиною Валентиною Олександрівною в мирі й злагоді прожили 41 рік».
Сьогодні, у переддень професійного свята, Анатолій Грона щиро вітає усіх своїх колег - прилуцьких будівельників, з якими працював на довгому трудовому шляху.
НА ФОТО: Анатолій Грона; комсомольська молодіжна бригада на будівництві одного з житлових будинків, кінець 60-х років.
Газета "В двух словах"
<< повернутися |
| © Інститут Трансформації суспільства 2004-2008 При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на www.pryluky.osp-ua.info є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів. Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. | |||
  
|
21 листопада у Спасо-Преображенському соборі відбулося свято прославлення ікони Божої Матері «Скорбящая». Ще за радянських часів ікона була знайдена під руїнами храму і більше десяти років знаходилася у приватній власності прилуцької родини. Час від часу люди стали спостерігати, що ікона відроджується сама по собі і біля неї відбуваються дива. Тож сім’я вирішила її передати Спасо-Преображенському собору, аби ікона стала спільним надбанням і кожен зміг би отримати бажане зцілення біля неї.
19 листопада відбулося розширене виїзне засідання колегії обласної державної адміністрації на базі Прилуцького району. Обласне керівництво на чолі з головою облдержадміністрації Володимиром Хоменком відвідало ряд підприємств, організацій, установ Прилук та Прилуцького району. Відповідно до програми, члени колегії та голови райдержадміністрацій з усієї Чернігівщини завітали у ТОВ «Агрікор» (с. Івківці Прилуцького району), де ознайомилися з інвестиційним проектом підприємства - будівництвом елеватора; у Заїзді оглянули стаціонарне відділення Центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких престарілих громадян.
