Вітання Прилуцького міського голови Юрія Беркута з нагоди Дня працівників прокуратури
Шановні працівники Прилуцької міжрайонної прокуратури! Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята! Ваша справа покликана стояти на варті захисту прав і свобод громадян, стверджувати верховенство Закону у державі та місті. У переддень свята зичу вам, шановні, нових успіхів у нелегкій роботі на благо міста та його жителів, міцного здоров’я, благополуччя, родинного затишку й тепла! Юрій Беркут, міський голова.
21 листопада у Спасо-Преображенському соборі відбулося свято прославлення ікони Божої Матері «Скорбящая». Ще за радянських часів ікона була знайдена під руїнами храму і більше десяти років знаходилася у приватній власності прилуцької родини. Час від часу люди стали спостерігати, що ікона відроджується сама по собі і біля неї відбуваються дива. Тож сім’я вирішила її передати Спасо-Преображенському собору, аби ікона стала спільним надбанням і кожен зміг би отримати бажане зцілення біля неї.
19 листопада відбулося розширене виїзне засідання колегії обласної державної адміністрації на базі Прилуцького району. Обласне керівництво на чолі з головою облдержадміністрації Володимиром Хоменком відвідало ряд підприємств, організацій, установ Прилук та Прилуцького району. Відповідно до програми, члени колегії та голови райдержадміністрацій з усієї Чернігівщини завітали у ТОВ «Агрікор» (с. Івківці Прилуцького району), де ознайомилися з інвестиційним проектом підприємства - будівництвом елеватора; у Заїзді оглянули стаціонарне відділення Центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких престарілих громадян.
48 сесія міської ради 5 скликання, запланована на 20 листопада 2008 року, переноситься на 27 листопада 2008 року. Сесія відбудеться о 9.00 у сесійній залі міської ради за порядком денним, опублікованим у попередньому номері газети.
Питання державної цінової політики на сучасному етапі та порядок формування цін на продовольчі товари, щодо яких за-проваджене державне регулювання, лягли в основу кущового семінару для представників виконавчих органів влади та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва, оптової й роздрібної реалізації продовольчих товарів, ціни на які підлягають державному регулюванню.
10 липня заслужена майстриня народної творчості, прилучанка Катерина Семенівна Каращук відсвяткувала свій 75-літній ювілей. З цієї нагоди у центральній міській бібліотеці ім. Л. Забашти відкрилася її персональна виставка «Закохана у квіти». Привітати іменинницю зі святом прийшли місцеві художники, краєзнавці, колишні колеги, друзі, знайомі, учні й просто прихильники самобутньої творчості відомої на увесь світ вишивальниці.
Здавна у народі цінувався український рушник, вишитий червоним і чорним, з квітами, голубами та мереживом. На ньому святили у Великдень паску, на довге подружнє життя заручалися молодята, його давала мати синові на згадку, виряджаючи у далеку дорогу. Раніше він красувався на покуті у кожній селянській хаті, у кожної господині.
Полотняні, вишиті хрестиком чи гладдю вони й донині залишаються справжніми витворами мистецтва, бо народжувалися з любові, в умілих та вправних руках майстринь, простих українських жінок, як Катерина Каращук.
Змолоду полюбляла Катерина Семенівна все красиве. Чарували її дівочий погляд польові квіти та чорнобривці під вікном, захід сонця та легкий подих ранкової прохолоди. А найбільше їй подобалися птахи, які різноголоссям виспівували в садах і луках її рідного Вересочу. І лягала вся ця краса рівненькими хрестиками на полотно майбутнього рушника чи серветках.
- Без голки, нитки й пензля я просто не уявляю свого життя, - ділиться Катерина Семенівна з присутніми на ювілейному вечорі шанувальниками своєї творчості. – Вишиваю всю красу, яка мене оточує: і соняхи, і соловейка на калині, і різноманітні квіти. В них – мої мрії і сподівання, моя любов і моє таке непросте життя.
Сьогодні Катерина Каращук – член Національної Спілки народних майстрів України, заслужена майстриня народної творчості. Її рушники, сукні, сорочки експонуються в музеях Чернігівської області, Канева, Києва. Навіть в Австралії, Польщі та Росії люди захоплюються її вишивками. Прилучани щороку мають змогу помилуватися витворами її талановитих рук на Воздвиженському ярмарку та у виставкових залах міста. І все частіше їх відвідує молодь, підкорена талантом майстрині і силою краси її творінь.
Мріє сивочола жінка закінчити вишивати рушник, який присвятила сумній і трагічній для українців даті – 75 річниці Голодомору на Україні.
- Я пережила два голодомори, один з яких ще в утробі матері, - з болем у серці і зі сльозою на очах згадує своє життя Катерина Семенівна. – Щоб вижити, мама збирала різні ягідки, і тому саме їх, оздоблених гілочками й листочками, я заклала в орнамент рушника. Вишиваю його білими нитками на полотні. Сподіваюсь, що сподобається людям.