Вітання Прилуцького міського голови Юрія Беркута з нагоди Дня працівників прокуратури
Шановні працівники Прилуцької міжрайонної прокуратури! Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята! Ваша справа покликана стояти на варті захисту прав і свобод громадян, стверджувати верховенство Закону у державі та місті. У переддень свята зичу вам, шановні, нових успіхів у нелегкій роботі на благо міста та його жителів, міцного здоров’я, благополуччя, родинного затишку й тепла! Юрій Беркут, міський голова.
21 листопада у Спасо-Преображенському соборі відбулося свято прославлення ікони Божої Матері «Скорбящая». Ще за радянських часів ікона була знайдена під руїнами храму і більше десяти років знаходилася у приватній власності прилуцької родини. Час від часу люди стали спостерігати, що ікона відроджується сама по собі і біля неї відбуваються дива. Тож сім’я вирішила її передати Спасо-Преображенському собору, аби ікона стала спільним надбанням і кожен зміг би отримати бажане зцілення біля неї.
19 листопада відбулося розширене виїзне засідання колегії обласної державної адміністрації на базі Прилуцького району. Обласне керівництво на чолі з головою облдержадміністрації Володимиром Хоменком відвідало ряд підприємств, організацій, установ Прилук та Прилуцького району. Відповідно до програми, члени колегії та голови райдержадміністрацій з усієї Чернігівщини завітали у ТОВ «Агрікор» (с. Івківці Прилуцького району), де ознайомилися з інвестиційним проектом підприємства - будівництвом елеватора; у Заїзді оглянули стаціонарне відділення Центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких престарілих громадян.
48 сесія міської ради 5 скликання, запланована на 20 листопада 2008 року, переноситься на 27 листопада 2008 року. Сесія відбудеться о 9.00 у сесійній залі міської ради за порядком денним, опублікованим у попередньому номері газети.
Питання державної цінової політики на сучасному етапі та порядок формування цін на продовольчі товари, щодо яких за-проваджене державне регулювання, лягли в основу кущового семінару для представників виконавчих органів влади та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва, оптової й роздрібної реалізації продовольчих товарів, ціни на які підлягають державному регулюванню.
На осінь припадає багато чудових свят. Перший осінній місяць починається Днем знань і закінчується всеукраїнським Днем бібліотек. Дуже символічно, що саме у свято Віри, Надії та Любові і їхньої матері мудрої Софії держава повернулась до бібліотек.
Культурний зародок кожної особистості починається з книги. Бібліотека ж - одвічна хранителька і берегиня мудрості віків, що прихована в книгах. Про культуру людини говорить рівень її освіченості і вихованості, що знову ж таки дає нам книга.
Про Прилуцьку міську бібліотеку болісно говорити. Я відвідував цей заклад ще тоді, коли вона в центрі по вулиці Київській, 156. Уже давно я не живу в Прилуках, та й досі згадую затишну, можливо, трохи затісну книгарню, де іконно возносилася книга.
На Воздвиженському ярмарку, що покликав люд звідусіль, не тільки мене, було радісно за місто. Організація ярмарку на високому рівні: виставки, музики, торгівля. Все викликає почуття гордості за малу батьківщину.
Та раптом усі почуття згасають, коли завершується алея ярмарковості по вулиці Київській невиразним закладом культури з обдертим фасадом – Центральною міською бібліотекою.
Споруда давно не зазнавала ремонту – потріскані стіни, обсипана штукатурка, вищерблені сходи.
Мимоволі згадуються минулі роки і століття. У кожному багатому домі була власна бібліотека, у біднішому – хоча б одна книжка, але за ціною скарбу. Згадую і Ярослава Мудрого, який мудрість вбачав у книзі й став фундатором перших бібліотек в Україні. І Софія Київська славна не тільки фресками та розписом, а й першою бібліотекою. Де ж зараз наші «мудрі»? Ділять владу, кують капітал? А після себе – хоч потоп.
Міська влада, депутати, мабуть, не відвідують бібліотеки (що не додає їм шани), тому й не дбають про ще один міський заклад культури. Бізнесменам та меценатам невигідно вкладати кошти в бібліотеки – це ж не прибутково. То де ж наші «нові українці» й багаті, й освічені?
Найбільший скарб – це пам’ять. Це слід на землі, який ти залишиш після себе.
Газета "В двух словах" м.Прилуки
Володимир ВЕДМІДСЬКИЙ,
колишній читач міської бібліотеки
26.11.2008
Із Закарпаття до Прилук
У рамках проекту «Інформаційні обміни» 14 листопада Прилуки відвідала делегація журналістів із Закарпаття у складі 10 осіб. Закарпатці приїздять на Чернігівщину вже втретє, а цього разу до маршруту увійшли й Прилуки. Це не випадково, адже нині наше місто розвивається найбільш динамічно в області.
Городяни вшановували жертв Голодомору 1932-33 років
Відомо, що без знання історії немає майбутнього. Тож ми маємо знати і пам’ятати її, щоб передати прийдешнім поколінням. Події далеких 1932-33 років минулого століття увійшли в історію держави чорними сторінками Голодомору. Сотні тисяч українців, безневинно убі-єнних штучно створеним голодом, пішли у вічність не доживши і не докохавши. Ім’я кожного ми повинні зберегти і пронести крізь роки.
У Прилуках, як і по всій Україні, городяни вшановували жертв Голодомору 1932-33 років. Минулого тижня пройшли заключні загальноміські заходи, приурочені подіям тих страшних часів.
Господарський суд Чернігівської області ліквідував ВАТ «Прилуцька панчішна фабрика ім. 8 Березня». Підприємство було визнане банкрутом у вересні 2008 року з ініціативи місцевої податкової інспекції, якій заборгувало 4,7 мільйони гривень. Прилуцька панчішна фабрика спеціалізувалася на виробництві панчіх і шкарпеток, у 2006 році вона випустила 640 тисяч пар цієї продукції. Найбільшим акціонером підприємства (60%) до його ліквідації було київське ЗАТ «ТПО «Акцент» підприємця Максима Димарчука.
Про спорудження пам’ятника жертвам Голодомору в Прилуках
Про спорудження пам’ятних знаків, які нагадували б нам про події 1932-33 років, уже йде багато розмов. Про це неодноразово наголошував і Президент України. Але щось постійно заважає нам це зробити.
Як варіант, пропоную в центральній частині Прилук, у сквері по вулиці Шевченка, встановити пам’ятник «Жертвам Голодомору». Автор скульптурної композиції – Юрій Павлович Павлов, член Національної спілки художників України, який працює у Дніпропетровську.
Кажуть, як бідному женитися, то й дня мало. Ось так нині й нам: що не день, то нові «сюр-призи» й несподіванки. То тобі світова криза насідає, уже сьогодні дошкуляючи усім і кожному, то щодень зростають тарифи й ціни, то неминуче грядуть скорочення та фінансовий дефіцит. А тут ще й вступив у дію закон про нові розміри штрафів за порушення водіями і пішоходами правил дорожнього руху, який до краю натягнув і без того напружені нерви українців.