Видатні земляки
Визначні дати
Спорт
Соціальна політика

Культура

всі міські новини >>

У виставковій залі МБК відкрилася виставка робіт відомого місцевого художника Петра Мироненка.

На відкритті виставки

Сюжети картин майстра – люди і краєвиди рідної Прилуччини у всі пори року. Реалістична манера з глибоким проникненням у тему, вічне і повсякденне у розмаїтті кольорів наповнюють виставкову залу теплом і світлом, які передаються глядачеві.

У добрих традиціях культурного життя Прилук художні виставки, де відбуваються зустрічі майстрів пензля з поціновувачами мистецтва, старшого і молодшого покоління прилучан. Не стала винятком і цьогорічна жовтнева подія. У творчій біографії Петра Мироненка, який в жовтні відзначає свій ювілей, це вже третя персональна виставка. Експозиція працюватиме протягом місяця до 12 листопада поточного року у виставковій залі міського Будинку культури. Щодня крім понеділка, з 900 до 1700

Кульмінаційним моментом цьогорічних Днів польської культури у місті над Удаєм стало підписання Угоди про партнерство та подальший розвиток культурних зв\'язків між містом Остроленка Республіки Польща та Прилуками. Цей документ за участю польської делегації та представників ділових і культурних кіл Прилук в урочистій обстановці підписали Прилуцький міський голова Юрій Беркут та Президент Остроленки пан Ришард Залуска.

Згідно з Угодою між Україною та Республікою Польща про добросусідство, дружбу та співробітництво Прилуки і Остроленка ще в минулому році уклали угоду про партнерство та дальший розвиток культурних та господарських зв\'язків. І ось громади знову вирішили продовжувати розвивати співпрацю у напрямках культури та економіки, щоб створити сприятливі умови для зміцнення взаємозв\'язків. Партнерська підтримка на основі цієї угоди має слугувати розвитку економічних та освітніх відносин між містами.

Співпраця з Остроленка ще торік набула динамічності. Розпочалася вона з візиту польських пожежників. А вже восени минулого року на запрошення польських колег там побували представники Прилук. Ця подія відбулася у рамках реалізації Програми "Безпечна дорога - через технічну комунікаційну перебудову рятувальної системи" і проходила під егідою Європейського фонду регіонального розвитку та фонду Програми ТАСІS "Польща - Україна". І ось недавно прилуцькі рятувальники знову приймали польських колег з Остроленки, які взяли участь в урочистостях з нагоди тридцятиріччя першого загону державної пожежної охорони.

Польські та українські пожежні підтвердили готовність до співпраці: обмінюватися досвідом у сфері рятувальних робіт, проводити спільний пошук засобів з фондів Європейського Союзу для поліпшення умов функціонування рятувальних служб і оснащення їх сучасним обладнанням, організовувати спортивно-пожежні змагання, навчання, практичні заняття та стажування.

Але контакти між містами-побратимами цим не вичерпуються. За активної діяльності Прилуцького міського осередку Спілки поляків на чолі з Нелею Батищевою постійно зміцнюються культурно-мистецькі та туристські зв\'язки.

Родзинками культурно-мистецького життя міста над Удаєм були виставка фоторобіт "Горизонти просторів" у міському Будинку культури посла Польщі в Україні Марека Зюлковського, участь генерального Консула Республіки Польща у Києві Станіслава Гурчинського у конференції "Україна і Польща у Європу разом", неодноразові зустрічі з громадськістю у Домі польському до Дня Європи та до інших пам\'ятних і знаменних дат в житті України і Речі Посполитої.

А нещодавно члени Спілки Марина Батищева, Марина Капурова, Олена Партіченко та Станіслав Петровський взяли участь у Міжнародному фестивалі поезії Марії Конопницької, що проходив у польському місті Пшедбожі. Як і в минулому році, десять школярів українських та польських родин мали чудову нагоду оздоровитися, відпочити і набути практичних навичок розмовної материнської мови у міжнародному таборі поблизу Кракова.

Справжнім подвигом називають жителі Полонії і етнічної батьківщини ініціативу голови міської Спілки поляків Нелі Батищевої видавати газету "Орлине плем\'я", яка виходить нині в Прилуках українською та польською мовами, а також організацію у школах міста курсів та факультативів з вивчення польської мови.

Саме про ці та інші позитивні аспекти діяльності Спілки ішла мова у Дому польському під час цьогорічних днів польської культури у Прилуках. У них, крім президента Остроленки пана Ришарда Залуски, брали участь керівник відділу промоцій та розвитку міста пані Маріанна Заборовська та голова комісії з питань освіти Остроленської міської ради пан Леслав Хоінські.

Польські гості взяли також участь у шостому Воздвиженському ярмарку, ознайомились з історичними та пам\'ятними місцями Прилук. Захоплююча була екскурсія в Національний заповідник "Качанівка" та Густинський Свято-Троїцький монастир. Саме в ньому творився знаменитий Густинський літопис - пам\'ятка не тільки українського письменства, а й цікаве джерело пізнання історії Польщі.

А завершилися дні польської культури в Прилуках великим концертом польської пісні і танцю в міському Будинку культури. В ньому взяли участь не тільки прилучани, а й фольклорні колективи дітей Полонії з Чернігова та Києва. Як сказав пан Ришард Залуска, у нього аж серце йокнуло, коли за тисячу кілометрів від рідного дому почув у чудовому виконанні українців польські пісні.

Дні польської культури у Прилуках завершилися, але не завершилося співробітництво між двома містами-побратимами. Зараз до поїздки в Остроленку готується прилуцька делегація, яка візьме участь у фольклорно-мистецькому фестивалі. А на черзі - нові цікаві і корисні для обох територіальних громад проекти співробітництва.

Микола ГРИНЬ

У І півріччі 2006 року закладами культури міста проведена певна робота по виконанню міської програми соціально-економічного розвитку.

У місті проведено Всеукраїнський молодіжний фестиваль "Мистецькі барви".

Відбулись заходи, присвячені 192-й річниці від дня народження Т.Г.Шевченка, жіночий вернісаж "Сузір\'я прилучанок", творчий вечір місцевого співака Олександра Дубовика, творчі звіти народного самодіяльного театру хореографічної мініатюри "Апломб" та народної самодіяльної вокальної студії "Камертон", проведені молодіжні конкурси "Прилуцька красуня" та "Міні-міс", проводились розважальні програми для дітей пришкільних таборів, постійно працює кінозал для дітей та дорослого населення міста /МБК/. Проведено цикл заходів до Дня захисту дітей. Відбувся ювілейний концерт народної самодіяльної капели бандуристів МБК з нагоди 60-річчя з дня заснування капели. У місті успішно провордили гастрольні заходи гастролюючі колективи України.

У закладах культури міста проводились засідання постійно діючих клубів за інтересами "Надвечір\'я", "Особистість", "Оберіг". Створено новий клуб "Жіноча логіка" при бібліотеці № 3. Проводились заходи щодо Європейської інтеграції України, зустріч у Домі Польському та інше.

Відкрито веб-сторінку на сайті "Прилуки-мистецькі", працює Інтернет-центр при центральній бібліотеці ім. Любові Забашти.

Закладами культури збільшені, у порівнянні відповідним періодом минулого року, надходження від платних послуг населенню на 44,5 тис. грн. Всього за І півріччя від платних послуг одержано 189,8 тис. грн..

Заклади культури міста тісно співпрацюють з Міжнародними проектами та програмами, зокрема, в Швейцарській культурній програмі "Модель-21" та в проекті Британської Ради "Розвиток культурних індустрій". Відбулись консультативні семінари з працівниками культури міста, які проводились представниками Інформаційно-Аналітичного Центру "Демократія через культуру." З квітня 2006 року розпочата нова робота в цих Міжнародних проектах за підтримки міської ради, Комітету по культурі та духовності Верховної Ради України та Інформаційно-Аналітичного центру "Демократія через культуру", який розрахований на 3 роки.

За підсумками роботи закладів культури області Прилуцька центральна та дитяча бібліотеки стали переможцями в номінації "Краща бібліотека року". Міська дитяча бібліотека одержала грошову премію 1000 грн. У міській бібліотеці № 2 проведена заміна опалювальної системи.

За допомогою спонсорських коштів в школі мистецтв проведена заміна дерев\'яних віконних рам на пластикові. Проводиться робота по заміні підлоги у дитячій музичній школі, проведено благоустрій паркової зони міського Будинку культури.

У галузі культури проблемними питаннями, які вже вирішуються міською радою, є переведення фондів і експозицій краєзнавчого музею з культової споруди та газифікація бібліотеки №2. На даному етапі виготовляється проектно-кошторисна документація на облаштування фондосховища музею /приміщення колишньої дитячої установи № 7/, а також на придбання та встановлення газового обладнання в бібліотеці № 2.

Протягом І півріччя 2006 року відділ молоді Прилуцької міської ради здійснював реалізацію міських цільових програм, а саме: "Молодь", "Молодіжна політика"", "Розвиток спортивного туризму серед молоді міста на 2006-2008 рр."

При відділі молоді Прилуцької міської ради працює:
- Координаційна рада з питань молодіжної політики, яка сприяє постійному вдосконаленню державної молодіжної політики в місті;
- міська Координаційна рада з питань соціального супроводу сімей у складних життєвих обставинах.

Розпорядженням міської ради № 241 від 09 червня 2006 року при відділі молоді міської ради створено координаційну раду з питань попередження насильства в сім\'ї.

Відділ молоді Прилуцької міської ради співпрацює з молодіжними громадськими організаціями, зокрема, з екологічно-туристичним клубом "Екоспектр", молодіжною громадською організацією "Ремесло", військово-краєзнавчим клубом "Патріот", молодіжною громадською організацією "Плеяда" .

Відділ молоді міської ради здійснював координацію відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2006 р. Різними формами оздоровлення та відпочинку було охоплено 2055 дітей шкільного віку.

З метою активізації громадської діяльності молоді в місті працює "Молодіжна Рада міста ", яка представляє інтереси молоді віком до 35 років та об\'єднує актив студентської та робітничої молоді. Робота вищезазначеної ради спрямована на реалізацію державної молодіжної політики в місті.

Міський Будинок культури
Адреса: вул. Переяславська, 28
Тел.:8(04637) 3-04-32

Центр творчості дітей та юнацтва
Адреса: вул.1 Травня,80
Тел.:8(04637) 3-03-08

Дитяча музична школа
Адреса: вул. Земська, 11
Тел.:8(04637)3-22-21

Школа мистецтв
Адреса: вул.Київська, 176
Тел.:8(04637) 3-03-07

Прилуцький краєзнавчий музей
Адреса: вул.Галаганівська, 39
Тел.:8(04637) 3-12-48

Філіал Прилуцького краєзнавчого музею
Адреса: вул.Київська, 255
Тел.:8(04637)3-32-15

Кінотеатр "Україна"
Адреса: вул.Київська, 289
Тел.:8(04637)3-30-27

Центральна міська бібліотека ім. Любові Забашти
Адреса: вул.Котляревського, 65
Тел.:8(04637)3-30-24

Міська дитяча бібліотека
Адреса: вул.Іванівська, 57
Тел.:8(04637)7-12-45

Міська бібліотека № 2
Адреса: вул.Садова, 114
Тел.:8(04637) 3-29-08

Міська бібліотека № 3
Адреса: вул. Низова, 60
Тел.:8(04637) 4-23-52

Запрошуємо відвідати сайт "Прилуки мистецькі". На сайті розміщена інформація про всі заклади культури міста Прилуки : бібліотеки, школи естетичного виховання: музичну школу, школу мистецтв та міський Будинок культури.

Відкривши сайт, ви поринете в мистецьку атмосферу міста. На титульній сторінці розміщена карта міста, де зазначені заклади культури та кращі готелі і заклади харчування у місті.

Потрапивши у кожен заклад культури, Ви отримаєте інформацію про історію закладу, його колектив, напрямки роботи, колективи художньої самодіяльності та телефони для контакту.

На сайті є сторінка "Новини культури", яка постійно поповнюється інформацією про культурні заходи, що проводяться у місті та про досягнення колективів на різноманітних фестивалях та конкурсах.

Кожен також має можливість залишити повідомлення, враження після перегляду сайту.

Наш сайт: www.prilukiart.al.ru

Ім\'я видатного історика, письменника, етнографа, фольклориста, публіциста Миколи Івановича Костомарова відоме в усьому світі. А от ім"я Аліни Леонтіївни - незамінного друга, співробітника і просто дружини Миколи Івановича сучасному читачу маловідоме.

А почалось все так. Першого серпня, 160 років тому (1845 р.), старший вчитель історії 1-ої Київської гімназії Микола Костомаров , який одночасно почав викладати історію в приватному зразковому пансіоні Лаури Йосипівни де Мальян, прийшов на перший урок у випускному класі цього пансіону. Тут і відбулося знайомство з майбутньою своєю нареченою, а на той час ученицею випускного класу цього пансіону Аліною Крагельською.

Її, як і молодшу сестру Стефанію, котра навчалась разом з нею та і інших юних слухачок, зацікавив "блондин із свіжим обличчям, тонким носом, ледь помітно піднятим, з прекрасними губами, через які при читанні часом виднілися бездоганної чистоти і білизни зуби, симпатичною посмішкою, був уже непоганий собою". Та полонив юних слухачок, як пише Аліна, викладач "силою і живістю свого викладу... хоча ми ще не могли одразу проникнутись повагою до розумової висоти "нового вчителя" і оцінити його даровитість". Тоді Костомарову було 28 років і Аліна згадувала: "...це був молодий чоловік зі свіжим лицем, середнього зросту, міцної, навіть кремезної статури. Через золоті окуляри світились розумні голубі очі".

Пятнадцятирічна полька Аліна (народилася в серпні 1831 р.) - красива, смуглява, рум"яна, тендітна брюнетка, насмішкувата, пустотлива, весела і сміхотлива, була відмінницею з першої лави.

Одного разу вчитель поставив Аліні за відповідь 5 балів. Микола Іванович подивився, які в неї оцінки з інших предметів.

- А ви добре вчитеся!
- Я ніколи не вчуся! - заперечила Аліна. - Вчуся, але не так добре, а злегка, доки вчитель у класі; потім граю на роялі, вишиваю, бігаю, пустую. У гуморі учениці виявлялися перші вияви симпатії і ніжності, початку закоханості.

Що вона була здібною піаністкою, підтверджує й такий факт: на гастролях у Києві великий композитор Ференц Ліст одного разу випадково почув прекрасну гру Аліни в графині Меліної і був зачарований. Удень Ліст одвідав Крагельських в їхньому будинку і особисто запросив Аліну на свій концерт. Він ще раз побажав послухати гру Аліни. Після уважно прослуханої вибраної ним увертюри, він поцілував її і розсипався в похвалах перед матінкою про музичний хист і незвичайні здібності її доньки, пророкуючи їй велике майбутнє і запропонував продовжити навчання у Віденській консерваторії. Мати Аліни, Анеля Устинівна, була горда за доньку, але відмовилася від пропозиції.

На останньому концерті Ліст спустився з підмостків, підійшов до Аліниного крісла, взяв її за руку, повів на естраду, посадив біля себе і попросив пильнувати за його грою, даючи їй урок на згадку про себе. Після концерту Ліст потис обидві руки Аліни, а публіка в перервах між окремими п"єсами губилася в догадках чи то наречена Ліста, чи то грали вони в чотири руки.

Під час відпочинку в 1846 році в Одесі Микола Костомаров, уже професор Київського університету, випадково зустрівся з Аліною, котра також була на відпочинку разом з мамою. Зблизившись з Аліною, Микола Іванович, повернувся до Києва і став частим гостем у їхньому будинку на Госпітальній вулиці на Печерську. 13 лютого 1847 року вони заручилися, а 30 березня мало відбутися їхнє весілля. Старшим боярином Микола запросив свого кращого друга і однодумця Тараса Шевченка, але не судилося.

29 березня, якраз напередодні весілля, Костомарова, як одного із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, разом з братчиками арештовують,

Молоде, любляче серце Аліни розривалось від горя. Увечері, коли мало відбутися вінчання, Миколу Івановича в закритому екіпажі повезли додому. Він мав попрощатися з матір"ю і нареченою у присутності жандармського полковника й поліцмейстера. Голублячи Аліну, наречений пригортав її заплакане обличчя до своїх грудей, запевняв, що він не злочинець, кохає Аліну і зі своїм коханням піде й у могилу.

Цілий рік просидів Костомаров у Петропавлівській фортеці, а потім опинився на засланні в Саратові, де провів 12 років.

Аліна клопоталася про покращення долі нареченого, їздила в Петербург на побачення. Таємно від матері (через пані Стемпковську) листувалася з Миколою впродовж двох з половиною років.

Мати, Крагельська-Мазурова, як і вітчим, який служив у комісаріатській комісії (згодом - інтенданство) рішуче виступили проти шлюбу з Миколою Костомаровим і тим часом видали її заміж за полковника Марка Дмитровича Кисіля. Після весілля Аліна з сестрою Стефанією переїжджає до Марка Дмитровича.

Марко Кисіль був гарним, чуйним і лагідним чоловіком. Він "до останнього подиху обожнював мене"- згадувала Аліна. Поважав він почуття її до Костомарова, ніколи не нагадував про минуле, купив і подарував дружині книжку Костомарова, драму "Кремуцій Кород", з авторською присвятою Аліні Крагельській:"Присвячується незабутній А.Л.К. на згадку 14 червня року 1847". Це була дата останнього побачення автора з Аліною. Перед текстом драми стояв епіграф польською мовою з поеми Адама Міцкевича:

Хоча й не з кохання вийшла заміж Аліна, та вона була хорошою дружиною. В сім"ї панувало взаєморозуміння і повага.

Тяжко хворий, Марко Кисіль весною 1865 року з сім"єю переїжджає з Києва до Дідівець у свій родовий маєток. Тут родина жила до смерті Марка Дмитровича у 1870 році.

Аліна Леонтіївна цілком присвятила себе дітям. Олександр (1855 року народження), Юлія (1857) та Софія (1863) виховувались у Києві, а на літо разом з матір"ю приїздили до Дідовець. З роками Аліна часто хворіла, майже зовсім не могла рухатись й тільки лежала або сиділа в кріслі.

Промайнули роки, Костомарову вже далеко за п"ятдесят. Він став професором, видатним письменником. З- під його пера виходять праці з історії України, Росії, Польщі. Наукові заклади і товариства Європи і Росії присвоюють йому ряд вчених ступенів і звань. Та в серці залишається пустка, нудьга і байдужість. Сімейне життя не склалося. Він і досі не може забути своє перше кохання.

І ось у 1873 році в Києві після 26-річної розлуки відбувається зустріч Миколи Костомарова з колишньою нареченою Аліною. Люблячі серця оживають. Зав\'язалось листування. Вони домовляються про зустріч у Дідівцях. З цього часу життя вченого тісно пов\'язане з Прилуччиною.

Навесні 1874 року своїм екіпажем Аліна Леонтіївна приїхала до Ніжина на станцію ( в Прилуках залізниці тоді ще не було), щоб зустріти Миколу Івановича і цим приємно його здивувала. У Дідівцях М.І.Костомаров замилувався прекрасним краєвидом. Тераса вивищувалася над квітковою клумбою, далі на схилі саду рядок низеньких дерев і кущів, далі - тільки зорана тютюнова плантація, а за нею купки селянських хат біля підніжжя пагорбів, перетятих подекуди приярками. На схилах зеленіли зарослі, а на вершинах вимальовувались на обрії то там, то сям крила вітряків.

Спів солов\'їв, пісні селянської молоді розчулили вченого до сліз і після довгого мовчання він сказав: "Господи! Як хороше тут! Майже 30 років я був позбавлений насолоди, котрою користуюсь тепер, та ще й у Аліни..."

Майже місяць гостював Костомаров у Аліни: було що розповісти і згадати після довгої розлуки. Весною 1875 року ще слабий здоров"ям Микола Іванович (після захворювання на тиф) приїздить на Прилуччину разом з Аліною Леонтіївною, яка доглядала за ним. В день іменин Миколи Івановича вони обвінчались в маленькій церкві святої Параскеви села Дідовець.

До речі, давній приятель Костомарова письменник Данило Мордовець спочатку був рішуче проти цього надто пізнього одруження, та коли познайомився з Аліною ближче, став наполягати на ньому. При цьому відзначив, що це "найвищою мірою добра, шляхетна і на рідкість розумна жінка, котра так швидко ввійшла в научні інтереси свого чоловіка, що стала для нього не лише нянею, але і помічницею в праці, його секретарем, його читець і порадник в наукових працях".

В Дідівцях Микола Іванович продиктував дружині автобіографію, котру присвятив "любій моїй жінці Аліні Леонтіївні Костомаровій..." Восени він повернувся до Петербурга бадьорим і зміг плідно працювати в архівах над історичними документами.

А потім щоліта протягом десяти років Костомарови приїздили на Прилуччину відпочивати і плідно працювати у любих їм Дідівцях. Цей період творчості М.І Костомарова був найплодотворнішим у житті вченого. І як для Пушкіна найяскравіший творчий період - Болдинський, так для Костомарова - Дідівський.

Прокидаючись о шостій ранку, він їхав на Кустівці (передмістя Прилук) купатись, відвідував церкву, а потім разом з Аліною Леонтіївною йшли до кабінету працювати. У Дідівцях у вченого була цінна бібліотека, яку після його смерті дружина подарувала Київському університету (1426 книг і рукописів).

Тут Костомаров писав свої знамениті монографії "Руїна", "Мазепа і мазепинці", драму "Еліни Тавриди", повісті "Черніговка", "40 лет". Закінчує працювати над монографіями про імператриць Анну Іоановну, Єлізавету Петрівну...

У Дідівцях він зустрічався і спілкувався з письменниками і журналістами Данилом Мордовцем і Василем Горленом, з художницею і ученицею Тараса Шевченка графинею Катериною Толстою (Юнге), з чудовим народним співцем кобзарем Остапом Вересаєм. Аліна Леонтіївна зачаровувала своєю гостинністю.

Разом з цим вчений знаходить час і здійснює поїздки в Батурин, Лубни, Чернігів, Бахмач, Білу Церкву, Яготин, Переяслав, Сокиринці, Густиню.

Двадцять томів "Історичних монографій і досліджень" по історії українського, російського і польського народів вийшло з друку за 1863-1889 роки. У них Костомаров дослідив визвольні рухи в Україні, Росії, Польщі, духовну культуру, поезію, побут і звичаї народу, торгівлю, значні історичні події. Він поспішає завершити вже початі наукові праці, працює вдень і вночі. Неоціниму підтримку і допомогу в цій справі надає його мила дружина Аліна. В.Г.Котельников (чоловік Софії - дочки Аліни), котрий добре знав подружжя, зазначив, "що та обстановка життя, котру створила для Миколи Івановича Аліна Леонтіївна, дуже сприяла підтримці творчості історика". Але два життя не дається.

7 квітня 1885 року Микола Іванович Костомаров помер. Оплакувало його разом з дружиною все прогресивне людство України, Росії, всього світу.

З великою шаною віднеслась Аліна Леонтіївна до пам"яті Миколи Івановича. Право видавництва багаточисленних праць вченого вона заповіла літературному фонду на просвітницькі та благодійні справи для допомоги літераторам і вченим. Написала вона і спогади "Микола Іванович Костомаров" та "Останні дні життя Миколи Івановича Костомарова".

Після смерті Костомарова здоров"я Аліни Леонтіївни, котра нездужала і раніше, зовсім погіршилось, а особливо після смерті доньки Софії (1887). А потрібно було підготувати до друку повторне видання творів Костомарова, зробити записки-спогади про вченого. В останні роки вона наполовину осліпла, але продовжувала працювати. Померла Аліна Леонтіївна 4 лютого 1908 року. Поховали її в Києві.

За дочку Юлію відомо лише, що у 1876 році вона вийшла заміж.

Син Олександр жив у Дідівцях, вів господарство матері. В 1885 році мати передала сину в спадок Дідівський маєток. Одружився, неодноразово обирався гласним (депутатом) Прилуцького повітового земства, з 1914 року (майже з дня заснування) стає редактором і видавцем першої, яка стала виходити в Прилуцькому повіті, громадсько-політичної, економічної й літературної газети "Прилуцький голос". Помер під час голодомору в 1933 році. Похований у Прилуках.

Збереглася садиба, флігель, будинок, де жило подружжя Костомарових. Зараз всі ці приміщення в занедбаному стані, докірливо дивляться на світ і на байдужих людей порожніми очима вікон, ніби благаючи допомоги. Є ще надія зберегти цю перлину духовності, історичну спадщину, пам"ятку культури українського, російського і польського народів для прийдешніх поколінь. Але скільки ще чекати і чи дочекаємось?

Олексій Савон

1. Літературно-мистецьку премію імені Любові Забашти "Квіт папороті" засновує Прилуцька міська рада.
2. Брати участь у конкурсі можуть як місцеві літератори та митці, так і всі ті, хто має Прилуцькі корені.
3. Премія присуджується журі в двох окремих номінаціях:
   
   • "Лауреат" - за твори, написані українською мовою в жанрах поезії, прози, драматургії, публіцистики, опубліковані не раніше, як за три роки до присудження, та мистецькі твори, виконані протягом останніх трьох років до дня присудження, але не пізніше 1 грудня поточного року, які здобули високу оцінку професійної критики й викликали широкий громадський інтерес;
   • "Дипломант" - молодим авторам віком до 20 років за літературні твори, написані українською мовою, які публікувалися в місцевій пресі або інших виданнях, та за мистецькі роботи, які звучали чи експонувалися в залі
     міської бібліотеки імені Любові Забашти та інших залах.
4. Премія присуджується один раз на рік до дня народження Любові Забашти за самобутні літературні та мистецькі твори, які оспівують Україну і її славних подвижників, красу Приудайського краю, несуть любов до матері, до родини і свого народу, до рідної мови, утверджують людяність та духовні цінності, сприяють вихованню національної гідності.
5. Для визначення лауреатів і дипломантів премії ім. Любові Забашти створюється компетентне журі з визнаних літераторів та митців, фахівців у сфері української мови та літератури. Склад журі затверджується рішенням міської ради.
6. Вручення премії відбувається на батьківщині поетеси-у місті Прилуки в бібліотеці імені Любові Забашти 1-5 лютого в ритуалі відзначення дня її народження, а в ювілейні дати - в міському Будинку культури чи на вечорах пам\'яті видатної землячки в місті Києві.
7. У найменуванні "Лауреат" переможцю присвоюється звання "Лауреат літературно-мистецької премії імені Любові Забашти "Квіт папороті" з врученням диплому лауреата затвердженого зразка та грошової винагороди в сумі 700 грн.У найменуванні "Дипломант" переможцям присвоюється звання "Дипломант літературно-мистецької премії імені Любові Забашти "Квіт папороті" з врученням диплому І, II, III ступеня затвердженого зразка та грошових винагород відповідно:
   перша премія - 150 грн.
   друга премія -100 грн.
   третя премія - 50 грн.
8. Висування творів на здобуття літературно - мистецької премії відбувається шляхом внесення пропозицій, від творчих спілок, громадських організацій, колективів, засобів, масової інформації, а також шляхом самовисування.
9. В офіційному поданні про участь у конкурсі того чи іншого претендента формулюються мотиви висунення й дається коротка рецензія та відгуки професійної критики чи публікації в пресі, якщо такі є.
   
   До офіційного колективного подання додається протокол або витяг із протоколу зборів про відповідне колективне рішення щодо висунення робіт на здобуття премії.
   
   Разом з творами та мистецькими роботами подається коротка автобіографія, фотокартка й точна адреса претендента.
10. Документи про висунення кандидатів на премію та три примірники книги (номінація "Лауреат") або твори в одному екземплярі (номінація "Дипломант") та мистецькі роботи приймаються управлінням культури Прилуцької міської ради до 1 грудня \' поточного року за адресою: 17500, м. Прилуки, вул. Київська,281 тел. (8 04637) 3-22-37
11. Оголошення щорічного конкурсу оприлюднюється в місцевій обласній та регіональній пресі, а також в інших засобах масової інформації.
12. Ухвалу про визначення лауреатів і дипломантів премії журі приймає не пізніше 15 січня. Рішення журі про присудження премії публікується в пресі до дня народження Любові Забашти ( 3 лютого).
    
    Засідання дитячого клубу з народознавства "Оберіг"
    
    В дитячій міській бібліотеці відбулося чергове засідання клубу з народознавства "Оберіг" на тему "Нас покликала весна", на якому були присутні учні шкіл міста .Стало доброю традицією знайомити читачів дитячої бібліотеки з народними традиціями та обрядами. Тому в кімнаті народознавства співали веснянки, закликали повернення весни учасники дитячої зразкової вокальної студії "Натхнення" Школи мистецтв, під керівництвом Надії Ратинської. Також в цей день було відкрито виставку художніх робіт у виставковому залі бібліотеки на весняну тематику, яку представили вихованці Центру творчості дітей та юнацтва.
    
    Творчий вечір Олександра Дубовика з нагоди ювілею
    
    21 березня поточного року в міському Будинку культури відбувся творчий вечір під назвою "Я йду до Вас" директора міського Будинку культури, керівника зразкового колективу "Камертон" - Дубовика Олександра Олександровича. Вечір пройшов в теплій дружній обстановці. З нагоди 35-річного ювілею член виконкому міської ради Новак Віктор Миколайович вручив Подяку міського голови за вагомий внесок у розвиток культури міста Дубовику О.О. Вітали ювіляра: начальник міського управління культури Бірюзова Світлана Петрівна, друзі, колеги та рідні. Був проведений святковий концерт за участю колективів художньої самодіяльності міського Будинку культури.
    

    ---

    
    27 лютого 2006 року Буценко Олександр Алімович, директор Центру культурних досліджень "Демократія через культуру", та Бабій Микола Олексійович, Прилуцький міський голова, підписали Угоду про подальший розвиток співпраці у сфері розвитку культури на наступні три роки між Центром культурних досліджень "Демократія через культуру" в рамках Проекту Швейцарської культурної програми "Модель-21" і Прилуцькою міською радою.
    
    У приміщенні міської ради був проведений презентаційний семінар за участю міського голови Бабія М.О., директора Центру культурних досліджень "Демократія через культуру" Буценка Олександра Алімовича, керівника Проекту "Модель-21" Сауле Ільїних, працівників культури, творчих особистостей міста: художників, фотомайстрів, поетів, композиторів, майстрів народної творчості, творчої молоді.
    
    Міський голова Бабій М.О. познайомив присутніх з результатами співпраці між Прилуцькою міською радою та Центром культурних досліджень "Демократія через культуру".
    
    Презентаційні матеріали СД-диску "Прилуки мистецькі" та листівки "Прилуки в часі", випущені при фінансовій підтримці Швейцарської культурної програми "Модель-21" в процесі співраці міської ради та Центру культурних досліджень "Демократія через культуру".
    
    На семінарі виступили: директор Центру культурних досліджень "Демократія через культуру" Буценко О.А. презентував роботу Центру культурних досліджень "Демократія через культуру"; керівник Проекту "Модель-21" Сауле Ільїних представила Проект "Модель-21"; директор культурно-дозвільного Центру МБК Мовчан Катерина Володимирівна провела презентацію "Прилуки мистецькі"; завідуюча дитячою бібліотекою Лукаш О.Ф. презентувала листівки "Прилуки в часі".
    
    

    ---

    
    
    "21 лютого 2006 року у дитячій бібліотеці відбулося свято рідної мови
    під назвою "Єдина з тисячі". У ньому брали участь член Національної Спілки письменників України, художник Микола Петрович Турківський, місцевий композитор Віктор Олександрович Вовк, солісти міського Будинку культури: Ганна Мойсеєва та Світлана Демченко. Під час свята виконувались вірші Миколи Петровича Турківського ученицею 9 класу ЗОШ №14 Анастасією Швець, звучали пісні на вірші М.О.Турківського, композитора В.О.Вовка у виконанні Світлани Демченко та Ганни Мойсеєвої.
    
    Відбулася презентація книги кросвордів, присвяченої українським письменникам (автор Микола Олександрович Турківський ). Учасниками заходу були учні Прилуцького педагогічного училища ім. І.Я.Франка.
    
    22 лютого 2006 року у філії краєзнавчого музею відбувся тематичний вечір "Зустріч двох поколінь" до Дня захисника Вітчизни. На зустріч були запрошені учасники Великої Вітчизняної війни: Кирилов Е.М., Ніязметов О.К., учасник бойових дій в Афганістані Галка В.М.
    
    У програмі звучали авторські пісні, присвячені воїнам-інтернаціоналістам, брав участь народний самодіяльний театр "Рампа" міського Будинку культури. Слухачами свята були запрошені учні 8-9 класів ЗОШ №2.
    
    22 лютого 2006 року в приміщенні школи мистецтв відбулася презентація виставки робіт викладача школи мистецтв Ірини Крицької. На виставці були представлені роботи, виконані маслом, графіка (портрети, пейзажі, натюрморти)".